Інсулінорезистентність та діабет

Інсулінорезистентність та діабет. Що їх пов’язує?
Тема непроста. Але дуже важлива.

Для початку варто відзначити, що розрізняють фізіологічну інсулінорезистентність та патологічну. Перша є нормою для організму. Вона допомагає людині адаптуватися і виживати у різних ситуаціях. Наприклад, при вагітності, у пубертатний період, у людей літнього віку.

Це стан, коли глюкоза перерозподіляється для забезпечення життєдіяльності важливих органів, які її потребують. Але фізіологічна інсулінорезистентність може переходить у патологічну.

Причини?
– надмірне споживання їжі, зокрема, вуглеводів
– харчування абияк (сьогодні раз поїв, завтра – п’ять, часті перекуси)
– невміння правильно відновлюватися після стресових ситуацій тощо.

Здорова підшлункова на кожне надходження їжі виділяє інсулін, який знижує у крові рівень глюкози, що досить токсична, зокрема, для дрібних судин та капілярів (їх вона просто спалює).

Інсулін допомагає глюкозі потрапляти до клітини, яка використовує її для генерування енергії. Якщо глюкози багато, а ми її не витрачаємо, вона перетворюється на жир і гарненько так відкладається у нас на боках.

Як все стається? Ви їсте абияк. Щоразу виділяється інсулін. І з часом рецептори клітини втрачають до нього чутливість і глюкоза до клітини не потрапляє. Результат – високий цукор і високий фізіологічний рівень інсуліну. І розвивається цукровий діабет. Зайва вага. Високий артеріальний тиск (потрібне допишіть).

Як не докотитися до такого життя?
Режим. Три чітких прийоми їжі, ідеально – в один і той же час.
Сон.
Спорт.
Робота зі стресом (бо через кортизол також підвищується цукор у крові).

І так, це зовсім не складно подбати про збалансоване харчування для себе, розробити меню на тиждень. Хоча б на тиждень. А далі ви вже знатимете, як можна харчуватися по-іншому, крім як з турботою про себе.

Олена Семеніхіна,
кандидат біологічних наук, член Асоціації дієтологів України

 

 

 

 

зробити замовлення